Головна програма
ЛЕНІН LOVE. СТАЛІН LOVE режисер Андрій Жолдак
Сцена Черкаського драматичного театру ім. Шевченка
Тривалість 2 години 55 хвилин 2 дії
Сценарій, режисура, концепція світлового оформлення Андрій Жолдак
«Задум постановки «Жовтого князя» з'явився в Жолдака ще 10 років тому, але тоді тему визнали неактуальною. Зараз режисер говорить про свій намір поглянути на голодомор, користуючись не лише часовою, а й географічною дистанцією..., щоб створити неупереджену оцінку подій. По словах Жолдака, причини сьогоднішнього політичного і культурного хаосу в країні кореняться в подіях, пов'язаних з впровадженням комунізму у вітчизняну свідомість».
«Про що б не ставив Жолдак — найчастіше виходить про безумство. Це як крилатий вислів Черномирдіна: що б ми не будували, все одно виходить КПРС.
Психіатричні «еринії», зграями залітаючи в його пекельний простір, відчувають там себе вільними райськими пташками. Відносно ранні його творіння — «Кармен», «Три сестри», «Одруження» (і т.д.) — теж посилали нас... у світ, що «звихнувся». У соціум, з якого вийняті стрижень і сенс. А люди, втративши будь-яку вісь (і навіть земне тяжіння), існують у цьому дурнуватом вимірі як запеклі психи з досить передбачливими реакціями.
В останніх творах Жолдака цей смислотворчий мотив все агресивніший. «Федра» з Машою Міроновою або «Москва. Психо» — його чергові психопатологічні досліди в Раші-love, що ласкаво пригріла змія... Отже Жолдак якщо і створює якийсь «свій» сценічний виверт, то, на мій погляд, це винятковий «шизо-театр». Катарсис в цьому театрі ретранслюємо (в основному) через Садизм (у «Леніні—Сталіні» це представлено особливо переконливо, коли хвилин двадцять розпинають на хресті, потім топлять в ставку, потім закопують в землю.
Будь-які етичні гальма в цьому «шизо-театрі» шукати безнадійно. Чого очікувати від безумців? Етика і естетика — тут зустрічаються рідко. Бо такий театр — майданчик для виняткового самовираження. Якщо є «що» і головне «за скільки» виразити».
Олег ВЕРГЕЛІС «Дзеркало тижня» № 46, 6 — 12 грудня 2008
